Назва оригіналу — вигадане слово, зменшувальне від «бред», а сам вірш — студентське бурчання: літо було добре, дівчата, свобода і «чоловічі розваги», а тепер починається навчання, і «до науки не відчуваємо ми любові». Краще не знати себе, «але бути душею голим» — і тут мовець ловить себе на слові: «О, що ж говорю я, ні! Все це маячня. І ти маячня, і — ти… Ах, годі творити вірші». Вільні рядки, блукаючий голос і вірш, що сам себе скасовує. Комічний тон позначає і зміну в самій збірці: приватний роман відступає перед студентським життям, нудьгою та самоіронією. Власне роздратування герой навмисно подає як щось невелике. Так книжка отримує перепочинок перед темнішими дослідами з надмірністю, залежністю і розчаруванням.