Штереб

Оригінал

Пение на похоронах

На реке стоит туман,И на небе тучи,Я чуть-чуть курнул дурман,И тебя замучил.

Я немножко постоял,Слезы с лица вытер,И тебе цветок сорвал,Но его унес, вдруг, ветер.

Я тебе другой сорвал,Но уже не плакал,И тебе на грудь поклал,Ну, и … чуть-чуть «полахал».

1Олег Штереб

Переклад

Спів на похороні

На ріці стоїть туман,І на небі тучі,Я трішки курнув дурман,І тебе замучив.

Я трошки постояв,Сльози з лиця витер,І тобі квітку зірвав,Та її раптом поніс вітер.

Я тобі іншу зірвав,Та вже не плакав,І тобі на груди поклав,Ну, і … трішки «полахав».

Про вірш

Туман на річці, трохи покуреного дурману і глузливий похорон: квітка на грудях, смішок і «мрія моя», тихо пущена у воду, з реченням, яке автор сам обірвав рядком крапок. Потім мовець сідає і співає — пісня надрукована всередині вірша, в лапках — гімн коноплі, яка «робить приємними сни» і «наша сила». Що саме ховають, не сказано. Дуже чорна комедія і один із небагатьох віршів збірки з піснею всередині. Незакінчене речення і є справжнім фіналом вірша. Або жарт зайшов надто далеко, або в нього несподівано втрутилося справжнє почуття — і мова зупинилася на порозі. Ця пауза додає жартівливому похорону дивної ніжності: те, що називали грою, все-таки могло бути оплакане.

Ноти життя2