Оригінал
Встреча
Когда мы встретились впервые,Я увидел глаза твои безобидные.Твой взгляд пронзил меня насквозь,И в этот миг все началось,И тогда уж мне пришлосьПодумать о тебе всерьез.Я не знаю почему, но мне хотелосьСнова встретится с тобой,Узнать те таинственные силы,Что так меня к тебе манили.Где не был я, повсюду,Являлась ты ко мне причудой.И в снах ко мне ты приходила,И в снах ко мне ты говорила,
Переклад
Зустріч
Коли ми зустрілися вперше,Я побачив очі твої, безневинні.Твій погляд пронизав мене наскрізь,І в цю мить усе почалось,І тоді уже мені довелосьПодумати про тебе всерйоз.Не знаю чому, та мені хотілосьЗустрітися з тобою знов,Пізнати ті таємничі сили,Що так мене до тебе манили.Де я не був — усюдиЯвлялась ти мені причудою.І в снах до мене ти приходила,І в снах до мене говорила,
Про вірш
Перша зустріч, розказана на одному подиху, двадцятьма рядками без строф. Очі «безобидные» — беззахисні — та вони пронизують наскрізь; дівчина приходить у снах і обіцяє любити завжди; той, хто говорить, прокидається «без ума» — і раптом, з несподіваною самосвідомістю, визнає, що це «лише гра, яка, як і строфа, мусить знайти собі кінець». Вірш знає, що він вірш. Захоплення і ремесло писати про нього приходять одночасно. Важливим є останнє самопереривання: почуття ще гостре, але ліричний герой уже бачить, як перетворює пережите на форму. Тому зустріч стає водночас спогадом про кохання і ранньою заявою поета, який учиться не лише починати, а й завершувати власний вірш.