Штереб

Для тебе кицька

Навіщо Бог дав радість відчуття кохання,Навіщо розум переповнюють думки,Чому воно таке палке і раннє,Навіщо твоєї торкнувся я руки?

Навіщо запалився той вогонь в душі,Якщо він вічний і вже не згасне,Хіба згорить душа, і вітер в поліРозвіє попіл від дитя, яке нещасне.

Моя душа – моє закохане дитя,Для чого ти жива, палка – помри!Навіщо без коханої ті почуття, життя.Навіщо біль, для чого ті останні помилки?

Про вірш

Літанія на «навіщо»: навіщо Бог дав радість кохання, навіщо думки переповнюють розум, навіщо я торкнувся твоєї руки, навіщо запалився вогонь, якщо він ніколи не згасне? Пестливе ім’я в назві — «кицька» — сидить усередині метафізичних питань, і в цьому суть: втрата інтимна і тотальна водночас. «Моя душа — моє закохане дитя, для чого ти жива? Помри!» Тіло, очі, сльози, слова, простір, свобода, гроші і слава — усе питають, навіщо воно, а останнє питання — сам мовець: «Навіщо я..? якщо нема тебе, навіщо я..?» Запитання без відповіді і є формою почуття. Любов переживається як причина, що не дає пояснення: дотик породжує вогонь, пам’ять — думку, а бажання продовжує питати «чому?» навіть тоді, коли герой уже здогадується, що жодна відповідь не буде достатньою.

1Олег Штереб

продовження

Для тебе кицька

Навіщо тіло, ніжні дотики й ласкання?Для чого очі, якщо не бачити тебе?Навіщо сльози з тих очей, благання,Якщо ніколи не зможу простити я себе.

Навіщо ті пусті-дурні мої слова,Для чого, без Тебе Кицька, мені життя,Для чого простір і свобода, гроші й слава?Навіщо я..?, якщо нема тебе, навіщо я..?

Ноти життя2